Роздум. Правда теж має бути з кулаками.

Правда - це істина на ділі, істина в образі, у благу; справедливість. Таке визначення нам дає тлумачний словник української мови.
Як казав Степан Бандера: "Бог дав нам дві речі - правду і волю. Якщо я втрачу хоча б одну з них, я втрачу Бога". І я маю з цим погодитись, адже, якщо в втрачу Бога, то втрачу життя. Зрозумілим стає те, що за правду, як і за Бога, так і за життя треба боротися.
Пригадаймо за що боролись козаки, справжні воїни, символ українського народу! Їх метою була воля і віра. А яка ж воля і віра без правди?! Не одне відро чесної крові пролилось в боротьбі. І вони таки досягли свого, Богдан Хмельницький здобув нам державу, а значить і волю, в 1648 році. Але, як тільки старшина втратила правду, честь і свідомість, українці втратили свою державу, отже, втратили вони і волю, віддавши країну москалям і ляхам.
А як живо, як жваво шукав правди Чіпка, герой роману Панаса Мирного. Усі з захопленням читали, чекаючи на розв'язку. Логічним буде спостереження того, що Чіпка заплутався в житті: брехав, вбивав, грабував. Але, коли він розібрався в собі, зажив по-чесному, без брехні і грабунків, Чіпка став по-справжньому вільним. А коли він знов порушив закон, позбавив себе й інших правди, він втратив волю, і вже назавжди... Прослідковуючи вищевикладену логіку, можна зробити висновок, що за правду треба боротися, інакше ми втратимо вільне життя, а, отже, за правду не гріх і кров пролити.
Отже, якою б людиною ви не були б, де б не жили, за правду треба боротися, щоб мати вільне життя, не обов'язково в прямому значенні цього слова, бо з брехнею і на душі важко жити. Відповідно, і правда може бути з кулаками.